񳿠 » ̲

Віцепремєрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина визнала, що Україна не виконає всі критерії Єврокомісії, необхідні для початку переговорів про вступ до ЄС, проте вона сподівається, що це не завадить розпочати переговори.
Про це Стефанішина розповіла у інтервю «Європейській правда».
Стефанішина висловила впевненість, що Україна восени отримає позитивне рішення Єврокомісії, а потім і Європейської Ради, про початок переговорів про вступ з ЄС.
«В цілому, у мене є така впевненість, яка базується на певних перемовинах, проведених в країнах-членах і з європейськими інституціями. Але ситуація може змінюватись, тому що це рішення дійсно ухвалюють лідери», сказала вона.
Водночас вона визнала, що критерій щодо національних меншин не буде виконаний до необхідного терміну, зокрема і з огляду на критичний висновок щодо закону України «Про національні меншини (спільноти)» «Венеційської комісії».
Стефанішина пояснила, коментуючи висновок «Венеційки», в якому вимагають від України забезпечити гарантії захисту прав російської меншини, що цей висновок матиме вплив на авторитет Венеційської комісії, але не на рух України до ЄС.
Голова Європарламенту підтримує початок переговорів із Україною про вступ до кінця року
«Всі перестороги, які стосуються російської мови, російської меншини, озвучувались, говорились. І з точки зору того, що, так, ми знаємо, що записано в українській Конституції, але ми також знаємо, що мілітаризація мови це основний інструмент російської пропаганди. Сьогодні ми це знаємо, як світ. І сьогодні у нас відбувається війна. Всі аргументи були наведені. Водночас Венеційська комісія до них не дослухалась», сказала Стефанішина.
«Я можу сказати, що це ніяким чином не впливатиме на оцінку України, але це впливає на авторитет і імідж Венеційської комісії як золотого стандарту щодо прав людини та верховенства права», додала віцепремєрка.
Вона також підкреслила, що Угорщина, як країна-член ЄС, яка приймає рішення і має право вето, абсолютно не зацікавлена в тому, щоб на даному етапі закрити з Україною питання, які виникають по національних меншинах.
«Це абсолютно не відповідає їх стратегічному інтересу, тому що це один з невеликої кількості елементів, з яких вони мають право встати і сказати слово. Навіть за умови врахування всіх рекомендацій Венеційської комісії ми б не закрили це питання на момент відкриття перемовин», додала віцепремєрка.
«Ми в цьому абсолютно свідомі, тому для нас важливо сформувати критичну масу рішень, які ми ухвалили на цьому шляху. Ми затверджуємо державну програму, ми будемо затверджувати методологію використання мов у медіа, у рекламі, у публічних заходах.
Ми вже призначили перші консультації з угорською стороною щодо імплементації освітнього законодавства. Ми багато чого зробимо, багато в чому імплементуємо рекомендації Венеційської комісії, але це не буде виконана рекомендація аж до членства України в ЄС», сказала вона.
На питання, чи не завадить це Україні відкрити переговори з ЄС, Стефанішина відповіла: «Сподіваюсь, що ні».
Дивіться повне інтервю на Youtube-каналі «ЄвроПравди»: Саміт НАТО: Яким буде результат?
Підписуйся на «Європейську правду»!
https://www.facebook.com/eupravda
https://twitter.com/EuropeanPravda
https://t. me/EurointegrationComUA
https://www.youtube.com/@EuroPravda

, — , : » ̲

Після європейського турне Зеленського глава МЗС України Дмитро Кулеба вважає, що «шлях України до НАТО точно стане коротшим».
Хоча, в Україні занепокоєні повідомленнями про зустрічі колишніх американських посадовців із главою МЗС РФ Сергеєм Лавровим. Київ побоюється, що неформальні переговори США й РФ повязані з питанням членства України в НАТО.
Тим часом, за даними Politico, невелика група держав НАТО веде «несамовиті переговори в останню хвилину» з метою завершити роботу над декларацією про гарантії безпеки для України напередодні саміту Альянсу в Литві.
США, зокрема, пропонують Україні «ізраїльські» гарантії безпеки до вступу в НАТО.
Посол Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк звернулась до українців з нагоди 500 днів, а в РФ повідомили, що касетні снаряди «жодним чином» не змінить хід війни.
За даними The Wall Street Journal, Польща таємно передала Україні близько десятка вертольотів Мі-24, Франція також готує нові поставки військової допомоги Україні.
У Варшаві проросійська демонстрація вимагала зупинити підтримку України.
А в Грузії проросійські радикали зірвали ЛГБТ-фестиваль. Президентка країни засудила напад, а також бездіяльність поліції.
Все важливе і цікаве за вихідні 8 та 9 липня читайте у дайджесті «Європейської правди».
Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Консультації напередодні саміту
У суботу президент Володимир Зеленський повернувся до України після європейського турне. Глава держави здійснив його напередодні дводенного саміту НАТО у Вільнюсі, який проходитиме 11 та 12 липня.
В Україну Зеленський прибув з Туреччини, разом з військовими командирами, які захищали «Азовсталь» (після звільнення з російського полону за обміном вони перебували в Туреччині).
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган підтримав членство України в НАТО.
«Україна, без сумніву, заслуговує на членство в НАТО», заявив у своєму виступі турецький президент.
Крім того, Ердоган заявив, що в серпні Туреччину має відвідати президент Росії Владімір Путін для переговорів щодо, серед іншого, повномасштабної війни в Україні та «зернової угоди».
Перед Туреччиною Зеленський відвідав спочатку Болгарію, потім Чехію, а за нею Словаччину.
Під час візитів Зеленський обговорював оборонну підтримку, євроатлантичну інтеграцію України, саміт НАТО, гарантії безпеки та реалізацію «формули миру».
Із Туреччини глава української держави провів телефонну розмову з премʼєр-міністром Португалії Антоніу Коштою.
Вони ухвалили спільну декларацію, в якій португальська сторона підтримала рух України до НАТО. Португалія стала 23-ою країною, що уклала відповідну декларацію.
Зеленський і Кошта скоординували позиції напередодні саміту НАТО, підкресливши «важливість рішучої позиції Альянсу щодо майбутнього членства України».
«Подякував Антоніу Кошті за готовність Португалії взяти конкретну участь у реалізації трьох пунктів української «формули миру»: щодо продовольчої та енергетичної безпеки, а також щодо екоциду», сказав президент України.
Крім того,під час візиту до Туреччини Зеленський провів телефонну розмову з премєр-міністром Нідерландів Марком Рютте, який нещодавно подав у відставку.
«Обговорили оборонну співпрацю, зафіксували терміни початку навчальної місії для українських пілотів на F-16», зазначив Зеленський.
Також сторони, додав президент, скоординували позиції напередодні Вільнюського саміту НАТО, а також обговорили підготовку до Глобального саміту миру.
У неділю президент України продовжив контакти з лідерами країн Європи.
Зокрема, у Луцьку він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою.
Президенти завітали до Кафедрального костелу святих Петра й Павла.
Зеленський у Twitter опублікував фото із Дудою, які підписав: «Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині. Памʼять нас єднає! Разом ми сильніші!».
У канцелярії президента Польщі зробили схожий допис і також оприлюднили фото із Кафедрального костелу святих Петра й Павла у Луцьку.
11 липня у Польщі на державному рівні вшановують память жертв трагічних подій на Волині у 1942-1943 роках.
До речі, більшість у Польщі вважає, що Зеленський має перепросити за Волинську трагедію.
Президенти України та Польщі сьогодні поговорили про майбутній саміт НАТО у Вільнюсі.
«Домовилися діяти разом, щоб отримати якнайкращий результат для України», зауважив Зеленський.
Тим часом, як повідомляє Reuters, перед самітом Вільнюс перетворили на «фортецю», захищену найсучаснішим озброєнням.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба вважає, що «шлях України до НАТО точно стане коротшим» після низки закордонних візитів президента Володимира Зеленського.
Шлях України до НАТО
Президент Сполучених Штатів Джо Байден вважає, що наразі серед членів Північноатлантичного Альянсу немає одностайності щодо прийняття України в НАТО.
«Я думаю, що ми повинні розробити раціональний шлях для України, щоб вона могла відповідати умовам вступу до НАТО НАТО це процес, який потребує певного часу, аби відповідати всім вимогам, починаючи від демократизації і закінчуючи цілою низкою інших питань», додав американський лідер.
У Києві занепокоєні повідомленнями про зустрічі колишніх американських посадовців із главою МЗС РФ Сергеєм Лавровим, остерігаючись, що це може свідчити про послаблення підтримки України з боку США.
«Враховуючи час появи цих матеріалів у ЗМІ напередодні Вільнюського саміту, виникає питання, чи не пов’язана якимось чином жорстка позиція Вашингтона щодо запрошення України до НАТО з цими кулуарними консультаціями», йдеться в заяві неназваного українського посадовця.
Як повідомляє The Telegraph, Німеччина хоче відтермінувати вступ України до НАТО через страх війни. Цікаво, що більшість німців підтримують вступ України до Альянсу.
А до вступу до НАТО Україні потрібні гарантії безпеки. Сполучені Штати пропонують Україні «ізраїльські» гарантії безпеки.
Американський лідер додав, що такі гарантії безпеки Україна може отримати, «якщо буде припинення вогню, якщо буде мирна угода».
За даними Politico, невелика група держав НАТО веде «несамовиті переговори в останню хвилину» з метою завершити роботу над декларацією про гарантії безпеки для України напередодні саміту Альянсу в Литві.
У Парижі підтвердили, що працююють з деякими партнерами над визначенням гарантій безпеки, які вони могли б надати Україні не замість, а паралельно з процесом її інтеграції до НАТО.
«Ці гарантії ще обговорюються, але їхня мета буде дуже чіткою: у короткостроковій перспективі надати Україні засоби для забезпечення її самооборони. У більш довгостроковій перспективі сприяти зміцненню її потенціалу з метою стримування будь-якої нової агресії», сказала глава МЗС Франції Катрін Колонна.
Касетні боєприпаси
Президент США Джо Байден визнав, що йому непросто далось рішення схвалити передання Україні касетних боєприпасів, та він вважає це правильним рішенням в умовах нестачі артилерійських снарядів.
У п’ятницю США офіційно оголосили про надання нового пакета військової допомоги Україні на суму 800 мільйонів доларів, до якого увійшли зокрема касетні снаряди.
Президент США підкреслив, що касетні боєприпаси Україна отримуватиме під час «перехідного періоду», поки американці не налагодять виробництво більшої кількості 155-мм артилерійських снарядів.
Американські військові заявляють, що їхні касетні боєприпаси мають менший відсоток нерозірваних суббоєприпасів, які можуть загрожувати цивільному населенню.
Зазначені боєприпаси мають «коефіцієнт неспрацювань» 2,35% або нижче.
Іспанія, Британія та Канада проти надання Україні касетних снарядів
У РФ заявили, що касетні снаряди «жодним чином» не змінить хід війни.
Уряд Німеччини виступає загалом проти використання касетних боєприпасів, але у випадку України йдеться про захист та звільнення власної території.
500 днів війни
У суботу пані посол Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк звернулась до українців з нагоди 500 днів з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як зазначила дипломатка, Росія за 500 днів неспровокованого повномасштабного вторгнення вбила тисячі цивільних, зокрема понад 500 дітей, незаконно вивезла тисячі людей і призвела до появи мільйонів вимушених переселенців.
«Протягом цих 500 днів світ також вражений хоробрістю та стійкістю українського народу вашим натхненним керівництвом, вправними Збройними Силами і працівниками служби з надзвичайних ситуацій, невтомними волонтерами і звичайними людьми, які у надзвичайний спосіб роблять свій внесок у справу», підкреслила вона.
Президентка Молдови Мая Санду також опублікувала звернення з нагоди 500 днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У зверненні Санду підкреслила, що вторгнення Росії призвело до смертей серед невинного цивільного населення, а також воєнних злочинів, зокрема в Бучі, в Ірпені, в Гостомелі, в Бородянці. Зґвалтовані жінки і діти, вбиті або покалічені бомбами.
Підтримка України
За даними The Wall Street Journal, Польща таємно передала Україні близько десятка вертольотів Мі-24.
Глава МЗС Франції повідомила, що готуються нові поставки військової допомоги Україні.
Також відомо, що Іспанія передасть Україні польовий шпиталь. Голова Міноборони країни на вихідних відвідала його.
Демонстрації та заворушення
У Варшаві проросійська демонстрація вимагала зупинити підтримку України.
Проросійські радикали зірвали ЛГБТ-фестиваль у Тбілісі. Президентка Грузії засудила напад на ЛГБТ-фестиваль і бездіяльність поліції.
А президентом країни ЄС уперше став відкритий гей.