Рєр°Сђс‚Рёрѕр° 28 панфиловцев: Разработки Рабочей Группы по стандартам —

Электровоздухораспределитель № 305-000

Электровоздухораспределитель (ЭВР) усл.№ 305-000 состоит из четырех
основных частей: электрической части 6, пневматического реле 28, рабочей каперы
30 и переключательного клапана 21.

Электрическая часть состоит из корпуса 6, в котором на фланцах 2 и 17
установлены отпускной (ОБ) и тормозной (ТВ) вентили, закрытые кожухом 26 через
резиновую прокладку. Катушки вентилей укреплены на сердечниках 18. Уплотнением
фланцев 2 и 17 служат металлические диафрагмы 4 с паронитовыми прокладками.
Величина тока отпадания якорей 3 и 16 регулируется винтами 1, вращением которых
изменяется величина воздушного зазора между сердечником и якорем. Регулировочный
винт ОВ имеет сквозной осевой канал диаметром 1,3 мм. Якоря ОВ и ТВ имеют
направляющие хвостовики во втулках 5, запрессованных в корпус 6. В якоре 3
отпускного вентиля помещен отпускной клапан, а в якоре 16 тормозного вентиля — тормозной клапан 14. В седле 15 тормозного клапана имеется
калиброванное отверстие диаметром 1,8 мм.

При невозбужденных катушках электромагнитов якоря 3 и 16 удерживаются в нижнем
положении пружинами, расположенными между якорями и металлическими диафрагмами
4.
На ярме 27 закреплен диод 25. Провода от катушек и диода выведены на зажимы
колодки 24, которая соединена с контактной колодкой 23, укрепленной на фланце
корпуса электрической части. Колодка 22 крепится к фланцу рабочей камеры. Обе
колодки имеют по три зажима и по три электрических контакта. В схеме
двухпроводного ЭПТ используется только по одному зажиму и одному контакту.

Пневматическое реле состоит из корпуса 28 и ввернутого в него цоколя 29 с
уплотнительной манжетой и атмосферными отверстиями. Между корпусом электрической
части и корпусом пневматического реле помещена резиновая диафрагма 13 с
укрепленным на ней металлическим стаканом 12, на «дне» которого винтом
закреплена резиновая шайба 7, выполняющая функции выпускного клапана. В корпусе
реле расположен шток 8 со сквозным осевым каналом 10. На штоке 8 гайкой
закреплен впускной (питательный) клапан 9, который пружиной прижимается к седлу
(направляющей втулке) 11. Седлом клапана 7 является верхняя торцовая часть штока
8.

Переключательный клапан 21 с двумя резиновыми кольцами расположен в корпусе 20,
закрытом с обеих сторон крышками 19, которые служат седлами переключательного
клапана. Корпус клапана крепится шпильками к рабочей камере ЭВР.

Рабочая камера 30 имеет полость объемом 1.5л и четыре фланца для крепления
электрической части ЭВР, воздухораспределителя усл.№ 292, переключательного
клапана и для монтажа рабочей камеры на крышке тормозного цилиндра.

Электровоздухораспределитель усл.№ 305-001, используемый в схеме ЭПТ электро- и
дизель-поездов, отличается от ЭВР усл.№ 305-000 диаметром осевого канала в
регулировочном винте отпускного вентиля (2,0 мм вместо 1,3 мм), отсутствием
диода и схемой включения в электрические цепи управления ЭПТ.

Действие электровоздухораспределителя

Зарядка. При I и II положениях ручки крана машиниста отпускной и
тормозной вентили обесточены, их якоря своими пружинами отжаты в нижнее
положение. При этом через открытый отпускной клапан и осевой канал диаметром 1,3
мм отпускного вентиля РК и полость над диафрагмой 13 сообщаются с атмосферой, а
тормозной клапан 14 закрывает отверстие диаметром 1,8 мм, разобщая РК от ЗР.
Зарядка запасного резервуара происходит из ТМ через воздухораспределитель усл.№
292, который находится в отпускном положении. Одновременно сжатый воздух по
каналам ЗР проходит к тормозному клапану 14 и под питательный клапан 9.

Торможение. При постановке ручки крана машиниста в положения VА, V и VI оба
вентиля ЭВР получают питание и их якоря притягиваются к сердечникам. При этом
отпускной клапан закрывает осевой канал ОВ, разобщая РК от атмосферы, а
тормозной клапан открывает отверстие диаметром 1,8 мм, сообщая полость над
диафрагмой 13 и рабочую камеру с запасным резервуаром. Сжатый воздух из ЗР
начинает перетекать в РК. Диафрагма 13 прогибается вниз, закрывает выпускным
клапаном атмосферный канал в штоке 8 и открывает питательный клапан 9. Воздух из
ЗР поступает в полость под диафрагмой и далее к переключательному клапану 21,
перемещает последний до упора вправо и проходит в ТЦ.
Переключательный клапан, переместившись вправо, разобщает ТЦ от атмосферы со
стороны воздухораспределителя.

Калиброванное отверстие диаметром 1,8 мм позволяет создать в РК, а
следовательно, и в ТЦ давление 3,0 кгс/см2 за 2,5 – 3,5 с. Таким образом, темп
наполнения ТЦ составляет приблизительно 1 кгс/см2 за 1 с. Величина давления в
РК, а значит и в ТЦ, зависит от длительности возбуждения катушки тормозного
вентиля и не зависит от величины объема и плотности ТЦ, поскольку объемы рабочих
камер и диаметры отверстий в седлах тормозных клапанов одинаковые.

При торможении ЭПТ положением крана машиниста VА (VЭ) разрядки тормозной
магистрали через кран машиниста не происходит, однако за счет пополнения
запасных резервуаров через воздухораспределитель усл.№ 292. который находится
при этом в отпускном положении, наблюдается незначительное понижение давления в
ТМ (не более, чем на 0,2 – 0,3 кгс/см2, в зависимости от величины выполненной
ступени торможения). При управлении ЭПТ без разрядки ТМ повышается их
неистощимость и снижается расход воздуха на торможение.

При служебном торможении ЭПТ с разрядкой ТМ воздухораспределители усл.№ 292
также остаются в отпускном положении, поскольку снижение давления в ЗР (в ЗК) в
процессе наполнения ТЦ происходит на большую величину, чем в тормозной
магистрали (в МК).

Перекрыша. При постановке ручки КМ в положение перекрыши ОВ остается под
напряжением, а ТВ теряет питание и тормозной клапан 14 перекрывает калиброванное
отверстие диаметром 1,8 мм. При этом РК оказывается разобщенной и от ЗР и от
атмосферы и, следовательно, в РК устанавливается определенное стабильное
давление. Питательный клапан 9 продолжает пропускать воздух из ЗР в ТЦ, повышая
давление в полости под диафрагмой 13. При выравнивании давлений в полости под
диафрагмой (то есть в ТЦ) и в РК, диафрагма 13 займет горизонтальное положение,
при котором выпускной клапан будет закрыт, а питательный клапан 9 закроется под
действием своей пружины, прекращая перетекание воздуха из ЗР в ТЦ.

При утечках из ТЦ нарушается равновесие давлений на диафрагме 13, и последняя
под действием давления из РК прогнется вниз, открывая питательный клапан,
который начнет пропускать сжатый воздух из ЗР в ТЦ, восстанавливая в нем
давление до величины давления в РК. При нахождении ручки КМ в перекрыше с
питанием запасные резервуары в свою очередь также постоянно пополняются сжатым
воздухом из ТМ через воздухораспределитель усл.№ 292.

Отпуск. При постановке ручки КМ в отпускное или поездное положение ОВ и ТВ
обесточены. При этом РК тормозным клапаном 14 разобщена от ЗР, а отпускной
клапан открывает осевой канал диаметром 1,3 мм в отпускном вентиле. Воздух из РК
через осевой канал отпускного вентиля начинает выходить в атмосферу. При этом
нарушается равновесие давлений на диафрагме 13, и последняя под действием
сжатого воздуха из ТЦ прогибается вверх, открывая выпускной клапан 7. Воздух из
ТЦ начинает выходить в атмосферу через осевой канал в штоке 8 и атмосферные
отверстия в цоколе 29.

Время отпуска с 3,0 кгс/см2 до 0,4 кгс/см2 составляет 8 — 10 с при диаметре
осевого канала отпускного вентиля 1,3 мм или 3,5 — 4.5 с при диаметре 2,0 мм.

Ступенчатый отпуск тормоза возможен при переводе ручки КМ из перекрыши в
поездное положение и опять в перекрышу. То есть величина ступени отпуска
определяется временем, в течение которого будет находиться без питания ОВ ЭВР.
Минимальная ступень отпуска — снижение давление в ТЦ на 0,2 – 0,3 кгс/см2.
Если при служебном торможении ЭПТ происходит его отказ (например, нарушение
целостности цепи линейных проводов), то электровоздухораспределители срабатывают
на отпуск. С целью замещения электропневматического тормоза пневматическим
необходимо добавочное снижение давления в ТМ краном машиниста для приведения в
действие воздухораспределителей усл. № 292, то есть необходимо понизить давление
в МК воздухораспределителя на большую величину, чем в ЗК. При этом произойдет
перемещение магистрального поршня в тормозное положение. Для сокращения времени
перехода на пневматическое торможение в случае отказа ЭПТ, служебные торможения
электропневматическим тормозом при подходе поезда к станциям, запрещающим
сигналам и сигналам уменьшения скорости выполняются с разрядкой ТМ.

При экстренном торможении ЭПТ воздухораспределитель усл.№ 292 также срабатывает
на экстренное торможение, но наполнение ТЦ будет осуществляться через ЭВР усл.№
305, который имеет более высокое быстродействие. При этом переключательный
клапан 21 (Рис. 7.4) будет находиться в крайнем правом положении. Давление
сжатого воздуха из ЗР со стороны воздухораспределителя усл.№ 292 на
переключательный клапан будет на 0,3 – 0,4 кгс/см2 меньше, чем со стороны ЭВР. В
этом случае при отказе ЭПТ электровоздухораспределитель усл.№ 305 сработает на
отпуск. Однако, при понижении давления в ТЦ на 0,3 – 0,4 кгс/см2
переключательный клапан под действием давления со стороны воздухораспределителя
усл.№ 292 переместится до упора влево, прекратив тем самым опорожнение ТЦ в
атмосферу через ЭВР усл.№ 305. Таким образом, здесь имеет место автоматическое
замещение ЭПТ пневматическим тормозом.

В начало статьи

<<Назад ——————————— Дальше >>

Секція SEG КНУ ==> SEG.univ.kiev.ua



ПЕРША МІЖНАРОДНА ГЕОФІЗИЧНА ШКОЛА SEG В УКРАЇНІ 2017 (КИЇВ, КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ)

У кінці літа на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася перша українська міжнародна геофізична школа – Geoscience Field Camp in Ukraine 2017. Проведення цього заходу стало можливим тільки завдяки старанням членів студентського осередку SEG, що діє на базі ННІ «Інститут геології» та при підтримці Товариства геофізиків-розвідників (SEG), норвежської геофізичної компанії TGS, українського підприємства «Transient Technologies» та ряду інших компаній, які виступали у ролі партнерів та спонсорів.

В останні п’ять років студенти мали можливості відвідувати симпозіуми студентських лідерів (SLS) і конференції SEG. Досвід участі у міжнародних семінарах, конференціях та польових школах вплинув на студентів студентського осередку SEG. Його президент Анатолій Чернова та віце-президент Олег Лошаков давно шукали можливості для проведення літньої школи приповерхневої геофізики в Україні. Подавалися різні проекти в різних місцях проведення, зокрема, Чорнобиль та Кам’янець-Подільський. SEG приділяє особливу увагу безпеці учасників, тому виграв запит у розвиненому і мальовничому місці Кам’янець-Подільський. Товариство геофізиків-розвідників надало для цього грант $3200. Аспірант Анатолій Чернов вже не міг зайнятися втіленням своєї мрії, бо став наймолодшим учасником 22-ї експедиції на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Тому основна відповідальність по реалізації заходу лягла на плечі Олега Лошакова. Він звернувся до куратора осередку SEG Павла Грищука і завідувача кафедри геофізики Сергія Вижви, які допомогли порадами та наданням геофізичної апаратури. Звернення директора Інституту геології Володимира Михайлова до ректора дало можливість влаштувати проживання учасників у гуртожитку університету. Магнітометри та установку для електричної томографії надала лабораторія кафедра геофізики. Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень «Енергопроект» виділив сейсмометричну апаратуру і відрядив свого співробітника для проведення вимірів. Це був колишній випускник університету Андрій Лобода. Мешканка Каменець-Подільського Марія-Валерія Ігнатьєва допомогла у контактах з місцевою владою. Олег Лошаков неодноразово їздив до Кам’янець-Подільського з’ясовувати різні питання, зокрема, місце для розташування учасників, цікаві ділянки для досліджень та культурну програму. Основними організаторами літньої школи стали випускники бакалаврату Інституту геології: Олег Лошаков, Ярослав Попко, Марія-Валерія Ігнатієва та Наталія Русаченко. Велику допомогу в проведенні заходу зробили учасники геофізичного польового табору студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Олег Петрокушин, Марія Баришнікова та Поліна Березіна. У складі зовнішніх учасників польового табору були студенти: Уляна Дзоба (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна), Ана Марія Мороскан (університет Бухаресту, Румунія), Антоніо Дрнасін, Даміан Острелич та Марко Репак (університет Загреба, Хорватія), президент осередку Мартін Мазанек (Карлів університет Праги, Чеська республіка), Миколай Скорупа та Паоліна Зануш (Архуський університет, Данія), президент осередку Збігнев Вільчинський та Мальвіна Натканік (Краківська гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця, Польща), Рана Нафеа (Аін Шамський університет, Єгипет) та Халід Аббас (Університет Каїд-і Азама, Пакістан).

Учасники після курсу лекцій в ННІ «Інститут геології» 23 серпня 2017 р.

Подія відбулася протягом тижня з 22 по 29 серпня 2017 р. Перша частина польової школи була лекційна. 22 серпня в Інституті геології учасники розповіли про свої осередки SEG та можливості роботи у геологічній галузі. Після обіду для гостей було проведено оглядову екскурсію по Києву. 23 серпня відбувся курс лекцій, які були присвячені геологічним ресурсам України та приповерхневій геофізиці. Директор Інституту геології Володимир Михайлов розповів про мінерально-сировинну базу України. Представники кафедри геофізики доцент Павло Кузьменко зробив доповідь про приповерхневу сейсмологію, доцент Павло Грищук. розглянув основи електричної томографії, а старший науковий співробітник Ксенія Бондар розповіла про застосування магнітометрії для археології. Директор ТОВ «Transient Technologies» Володимир Іващук розглянув методику георадарної зйомки для археологічних та інженерних завдань. Лектори та учасники отримали сертифікати та футболки з емблемою першої української міжнародної геофізичної школи на Україні під егідою SEG.

Друга частина геофізичної школи була польова. 24 серпня учасники прибули у Кам’янець-Подільський, де для них було проведено ознайомчу екскурсію містом. Наступні два дні використані для польових досліджень Учасники були поділені на чотири команди. Вони виконували геофізичну зйомку різними методами і на нових ділянках. Серед них був вірменський бастіон, місця біля ратуші та старого замку, а також у його всередині. В результаті усі учасники мали змогу освоїти чотири геофізичних методи. Магніторозвідкою керувала Ксенія Бондар, яка має великий досвід в цій справі. Магнітометрична зйомка дозволила в плані знайти об’єкти, які можуть бути пов’язані з прихованими під грунтом криницями, підвалами, тунелями тощо. Олег Лошаков проводив георадарні вимірювання. Результати цієї зйомки виявили у вертикальній площині різні неоднорідності під поверхнею землі. Застосовувалися два георадари українського виробництва «VIY» з частотою електромагнітних коливань 125 та 300 МГц. Електророзвідкою опікувався Ярослав Папко, який вже мав польові навички подібних вимірювань. Дані електротомографії визначили позірний опір у вертикальній площині. Установка з використанням 64 електродів створена на кафедрі геофізики університету. Сейсморозвідку проводив Андрій Лобода. Були виконані методи заломлених і відбитих хвиль з метою встановлення кордонів між пластами та об’єктами. Поєднання геофізичних методів дозволило отримати більш достовірну інформацію. Третій день був присвячений екскурсіям та обробці матеріалів. Учасники польового табору відвідали гіпсову печеру «Вертеба», яка є музеєм трипільської культури. Після переїзду відбулася екскурсійна прогулянка корабликом із купанням по величезному водосховищу Дністра серед території Бакоти, де на березі розташований печерний монастир та три цілющих джерела. Після повернення на базу учасники виконали обробку та візуалізацію даних геофізики. 28 серпня відбувся переїзд з Каменець-Подільського до Києва. Павло Грищук та Поліна Березіна виконували фотозйомку польової геофізичної школи. Іноземні студенти були приємно вражені, що георадари виготовлені в Україні, а особливо, що установка електротомографії створена на кафедрі геофізики Київського університету. Студент з Хорватії виявив зацікавленість навчатися в аспірантурі Інституту геології.

Проведення міжнародного геофізичного табору було знаковим, тому що в 2017 р. виповнилися 15 років із часу заснування студентського осередку SEG у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. В результаті 19 учасників із 8 країн світу (Україна, Польща, Румунія, Єгипет, Данія, Чехія, Хорватія, Пакистан) протягом тижня набували практичного досвіду застосування геофізичних методів для вирішення приповерхневих та археологічних завдань. Об’єктом досліджень стала одна із перлин Поділля – Кам’янець-Подільський. При підтримці Міністерства культури України у межах старого міста та Кам’янець-подільського замку були проведені ряд високоточних досліджень націлених на виявлення місцезнаходження підземних тунелів, залишків фундаментів споруд оборонного та релігійного характеру та інших об’єктів, які були втрачені під час напружених війн. Методи приповерхневої сейсморозвідки, електротомографії, магніторозвідки та георадарні зондування здатні локалізувати дренажні канали, галереї, підземні ходи та будь-яку іншу культурну спадщину, що була забута на сотні років.